ЗДО №54 "СВІТЛЯЧОК" м.Бахмут

  





СТОРІНКА ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА

 Вас Вітає практичний психолог ЗДО №54 "Світлячок"

Практичний психолог працює в дистанційноу режимі. 

 

        Потрапити на онлайн- консультацію можливо заповнивши запит за посиланням 

У лівому бічному міню у розділі "Практичний психолог" знаходиться корисна інформація для педагогів та батьків !

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Шановні батьки за останній час ми всі, а особливо, наші діти знаходимося у тривожному стані який супроводжується стресом, таким чином психофізичний стан потребує дієвих методів попередження та подолання стресогенів у дітей та дорослих. 

50 ідей ігор для дітей в укритті – Всеукраїнський портал Анелок Ігри для друку

Російсько-українська війна кардинально змінила реалії нашого сьогодення. Під час частих повітряних тривог вихованці дитсадків вимушені подовгу перебувати в укриттях. В умовах замкненого простору доволі непросто зацікавити та сконцентрувати увагу малечі. 50 ідей ігор для дітей на той час, коли лунають сирени, допоможуть зняти напругу й провести час із користю – далі у статті!

Музика та співи.

Дуже важливо в першу чергу залучити слуховий канал сприйняття інформації, перенавантажений тривожними завиваннями сирени: 

  1. Хоровий спів.
  2. Вигукування антивоєнних кричалок.
  3. Слухання аудіоказок.
  4. Прослуховування дитячих музичних творів.
  5. Гра на музичних інструментах.
  6. Концерт для ЗСУ.

Малювання та інша творча діяльність.

Зображувальна діяльність допоможе надовго відволікти малечу від стресової ситуації та посприяє концентрації уваги на позитивних емоціях. Важливо дозволити малечі займатися улюбленим видом творчості:

  1. Зафарбовування розмальовок.
  2. Зображення найбезпечнішого місця.
  3. Малюнок про те, що будеш робити відразу після закінчення війни.
  4. Намалювати мрію.
  5. Ліплення з пластиліну.
  6. Ліплення фігурок із кінетичного піску.
  7. Плетення оригамі.
  8. Шаблонографія.
  9. Створення «кола безпеки» за допомогою ниток.
  10. Ляльки-мотанки з хусточок.

Настільні ігри

Це найкращий спосіб завоювати довіру та налагодити якісні взаємини з дітьми. Настільні ігри здатні підтримувати позитивне спілкування, успішне управління стресом та кризою, а також вчать піклуватися один про одного в будь-якій ситуації:

  1. Шашки.
  2. Різноманітні ходилки.
  3. Ігри з прищіпками, типу «Хто що їсть?» і т.п.
  4. Ігри з липучками, типу «Професії?» і т.п.
  5. Настільні ігри: «Що потрібно захисникам?»«Який захисник?»
  6. Ігри-шнурівки, ігри з камінчиками Марблс.

Тілесні ігри

Під час стресових ситуацій діти надзвичайно потребують тілесного контакту:

  1. Забавлянки.
  2. Пальчикові вправи.
  3. Ігри-плескання.
  4. Обійми.
  5. «Доброго ранку, носик». Вітаємося й торкаємося кожної частини тіла.
  6. «Ліпка». Розминаємо тіло, наче пластилін.
  7. «Люлечка». Обійняти дитину за спину й разом погойдатися.
  8. «Орангутанг». Стукання по грудній клітці з вигукуванням характерних звуків, мов мавпа.

Рухливі ігри

Заспокоїти малюків також допоможуть рухливі ігри, які знімуть зайву напругу. Від фізичної активності напряму залежить, як дітвора впорається з емоційним навантаженням: 

  1. Жонглювання.
  2. Подушковий бій.
  3. Боулінг.
  4. Кидки у ціль.
  5. «Потанцюємо, як каченята».
  6. «Пограємося у канатоходців».
  7. «Лови м’яч».
  8. «Струмочок» (вправа на рівновагу).
  9. «Кролики» (стрибання на двох ногах).
  10. «Потяг» (вправляння з ходьби, бігу один за одним).

Ігри зі словами (мовленнєвий розвиток)

Це чудове заняття, якщо діти та дорослі втомилися. Фізичних зусиль докладати не потрібно, а час в укритті можна провести з користю:

  1. Читання й обговорення дитячих книжок.
  2. «Запитання». Дорослий ставить будь-яке запитання. Дитина повинна також відповісти запитальним реченням. Гра триває, доки один із гравців не використає розповідну форму.
  3. «П’ять слів». Обираємо 5 слів, що зовсім не пов’язані між собою. Даємо завдання скласти розповідь, в якій обов’язково використати всі раніше задумані слова.
  4. «Покажи слово» (пантоміма).
  5. «Остання літера». Потрібно назвати слово, що починається на останню букву попереднього.
  6. «Літера». Запропонувати згадати якомога більше слів, що розпочинаються на певну літеру.
  7. «Казка». Всі діти разом складають казку. Кожен каже одне речення.
  8. «Асоціації». Дорослий називає будь-яке слово. Дитина повинна сказати перше, що приходить на думку.
  9. «Розкажи про свій улюблений…». Тут може бути мультфільм, їжу, вид спорту, відпочинок і т.д..
  10. «Круги Луллія».

Перераховані активності допоможуть дітворі емоційно та фізично впоратися з перебуванням в укритті під час повітряної тривоги!

Ви можете скопіювати цю інформацію на свій сайт виключно з активним посиланням на цю статтю-першоджерело!

"Кібербулінг: як захистити дитину від цькування в мережі"

 

Що таке кібербулінг?

Кібербулінг – це булінг із застосуванням цифрових технологій. Він може відбуватися в соціальних мережах, платформах обміну повідомленнями (месенджерах), ігрових платформах та мобільних телефонах. Це неодноразова поведінка, спрямована на залякування, провокування гніву чи приниження тих, проти кого він спрямований. Приклади включають:

  • поширення брехні про когось або розміщення фотографій, які компрометують когось, у соціальних мережах;
  • надсилання повідомлень або погроз, які ображають когось або можуть завдати комусь шкоди, через платформи обміну повідомленнями;
  • видання себе за когось іншого/іншу і надсилання повідомлень іншим людям від його/її імені.

Особистий булінг та кібербулінг часто пов’язані між собою. Але кібербулінг залишає цифровий слід – записи, який може слугувати доказами, що дозволять зупинити цькування.

 

Як захиститися від кібербулінгу

 

 



 

 

 

Яка необхідна психологічна допомога під час небезпечної події?

Емоційною реакцією на останні події у дітей та дорослих може бути травматичний стрес. Коло людей, що можуть переживати травматичний стрес, є досить широким. До нього входять не тільки безпосередні учасники подій, але і члени їхніх сімей, а також ті, що були поруч з подією, або спостерігали за нею через ЗМІ, або навіть чули розповіді про події. Особливо це стосується дітей з огляду на обмеженість їх життєвого досвіду, вразливість та незрілість дитячої психіки.

Травматичний стрес – це НОРМАЛЬНА реакція на НЕНОРМАЛЬНІ події (події, що виходять за рамки звичайного життєвого досвіду людини).

У ситуації кризи діти і дорослі використовують такі стратегії оволодіння собою: 

Компенсація: розмова з друзями, придбання нових речей, відхилення від природного, веселі ігри. 

Уникнення: втеча, заперечення, так ніби нічого не сталося. 

Регрес: замкнутість (заглиблення в мушлю), отупіння, відмова, «я не можу», сонливість. 

Конфронтація: емоційне і когнітивне «опрацювання» веде до поступового виходу з кризи. Для того щоб використовувати цей спосіб оволодіння собою, дитині поруч необхідний чуйний дорослий.

 

Що необхідно робити, якщо дитина опинилась в ситуації, що в її сприйнятті (чи в реальності) є вкрай небезпечною?

1. Відвести дитину з місця події та створити для неї максимально комфортне і безпечне середовище: зігріти (теплий одяг, ковдра, грілка тощо), дати теплий солодкий чай (якщо можливо, з лимоном), створити тишу, вимкнути яскраве світло. Говорити із дитиною спокійним голосом, запевняючи, що ви поруч, все гаразд і дитина в безпеці, що «все минулося».

2. Пояснити дитині, що трапилась дуже неприємна подія. Якщо в дитини є поранення, слід пояснити, що саме трапилось і запевнити в тому, що буде надана необхідна лікарська допомога. Впевняти, що ви поруч і знаєте, що слід робити в такій ситуації.

3. Слід просити дитину описати кімнату або інше місце, де вона зараз знаходиться. Запитати, чи вона вже зігрілась, чи теплий чай. Називати дитину по імені, називати інших близьких людей, які є поруч («подивися, тут є твій тато, твоя бабуся, вони поруч, все гаразд»). Намагатися дивитися дитині в очі, тримати за руку або легенько обіймати. Якщо дитина не опирається, обійняти її та робити «колихальні» рухи (як колишуть малу дитину). 

4. Через деякий час дитина може почати тремтіти або рухатись, махати руками, кричати, бігати, плакати. Таке збудження є НОРМАЛЬНИМ через деякий короткий період (від декількох хвилин до декількох годин) після небезпечної події. У цей період важливо надати можливість для виплеску негативної енергії, що накопичилася під час травматичного стресу, не докоряти дитині і не стримувати її. Варто бути уважними, бо в цей час дитина може не контролювати себе і наражатися на небезпеку. 

5. Слід дозволити дитині плакати і виражати сильні почуття, проте запевняти, що все буде гаразд («так, ти сильно налякався/налякаляся, проте все буде добре»). Важливо надати дитині якомога більше підтримки: говорити небагато і простими словами: «Я поряд», «Все буде добре», «Ти в безпеці», «Мама вже їде до тебе» тощо. Також можна говорити дитині, що вона сильна і в неї все вийде. 

6. У наступні за травматичними подіями дні дитина може потребувати підвищеної уваги та спокою. Вірогідно, вона буде дратівливою, вимогливою, нестриманою. Або, навпаки, здаватися боязкою та ховатися. Вона може злитися на дорослих або на себе. Або робити вигляд, що «нічого не сталося». Можуть спостерігатися порушення сну (утруднення засинання, нічні пробудження, кошмарні сновидіння). Можуть спостерігатися одноманітні рухи або дії, повторюватися малюнки або ігри (в тій чи іншій мірі пов’язані із пережитою подією). У цей період важливо заспокоювати дитину, перемежовувати розмови про подію, що трапилася, іншими розмовами або іншою діяльністю, що має бути приємною. 

7. Щодо почуття страху, то важливо запевняти дитину в тому, що боятися – це природно. Що сміливі люди – також бояться. Проте їм вдається впоратися із власним страхом. І що дитина також смілива, сильна й обов’язково впорається. 

8. Через деякий час дитина захоче зрозуміти сенс того, що відбулося. Можуть виникнути питання захищеності, справедливості, провини – чиєїсь і власної. Будьте завжди разом з дитиною (в жодному разі не залишайте її на самоті). Якщо почуття власної провини досить сильні або виникають питання про відсутність сенсу життя після травми, – це привід звернутися до фахівця-психолога, консультанта програми «Управління проблемами+» або психотерапевта. Дитині необхідно розповідати про дії, що мають відбутися (лікування, процедури, похорон тощо). Важливо, щоб дитину підтримувала близька людина, яка сама не є постраждалою

9. У цей час дитина потребує розмов і відповідей на запитання

Також доцільними будуть спільні прості дій, ігри, малювання, ліплення, прогулянки. Питання, які ставитиме дорослий щодо смислу гри або малюнка, допоможуть дитині зорієнтуватися в тому, що сталося, та знайти новий смисл. 

10. Дитина може гратися в одну і ту саму гру. Можливо, ця гра якимось чином буде пов’язана з травмуючою подією. Дитина в такий спосіб хоче опанувати ситуацію і, можливо, вийти з неї в кращий спосіб. Буде добре, якщо ви допоможете їй у цьому.

 

 

Педагогічне кредо:

 

«До кожної дитини ключ знайти,

У праці результат хороший мати,

Упевнено і творчо до мети іти:

З любов’ю серце дітям віддавати»

Шановні батьки, колеги та гості моєї сторінки!  

В нашому дошкільному закладі працює «СЛУЖБА ДОВІРИ»!

У житті кожного іноді виникають проблеми, вирішити які наодинці важко. Ви можете розраховувати на підтримку та компетентну консультацію.

«Батьківська скринька» - дозволяє Вам анонімно звернутися до будь-якого фахівця дошкільного навчального закладу з питаннями, які є для Вас актуальними, а працівникам ДНЗ своєчасно відреагувати на запит батьків, підготувати консультацію, яка впродовж тижня з’явиться у куточку для батьків.

[email protected] - Ви можете надіслати мені електронний лист.

 

 

НАЦІОНАЛЬНА ДИТЯЧА ГАРЯЧА ЛІНІЯ

В будні дні з 12.00 до 20.00

116 111 (безкоштовно з мобільних телефонів)

0 800 500 225 (безкоштовно з мобільних та стаціонарних телефонів)

 

Корисні телефони

Установа

Телефон

 

Урядові лінії

Урядова «гаряча лінія»

0 800 507 309;

0 800 507 506

Державна служба зайнятості

0 800 505 060;  

730 – з мобільного

Національна дитяча  «гаряча лінія»

(безкоштовно)

0 800 500 225 (зі стаціонарного телефону)

772 (з мобільного Київстар та Лайф)

Інформаційні, психологічні та юридичні консультації. Анонімно і конфіденційно

Національна «гаряча лінія»  з протидії домашньому насильству, торгівлі людьми та гендерній дискримінації (безкоштовно)

0 800 500 335 (зі стаціонарного телефону)

386 (з мобільного)

 

Національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів (консультації надаються на засадах анонімності та конфіденційності; безкоштовно)

0 800 505 501 (зі стаціонарних телефонів),

527 (з номерів Київстар, МТС, life:))

ПН-ПТ 10:00 –21:00, СБ 10:00 –18:00.

 

Інформаційне, юридичне та психологічне консультування (Гарячі лінії обслуговуються Центром “Ла Страда-Україна”)

В будні дні з 12.00 до 20.00

116 111 (безкоштовно з мобільних телефонів)

0 800 500 225 (безкоштовно з мобільних та стаціонарних телефонів)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Екстренні служби

 
Нормативні документи, на яких ґрунтується діяльність фахівців
 
психологічної служби
 
1. Конституція України (ст. 21,22,23,29).
2. Етичний кодекс психолога.
3. Концепція нової Української школи.
4. Закон України “Про освіту” (ст.5.).
5. Закон України «Про загальну середню освіту».
6. Закон України “Про дошкільну освіту” від 11.07.2001р № 2628-ІІІ. розділу 4,
ст. 7,22.
7. Закон України “Про охорону дитинства” .
8. Базовий компонент дошкільної освіти.
9. Державний стандарт освіти.
10. Державний стандарт початкової освіти.
11. Постанова Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 №111 ''Про
затвердження Державної соціальної програми протидії торгівлі людьми на період
до 2020 року''
12. Постанова Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 р. № 779 «Про
організацію інклюзивного навчання в закладах позашкільної освіти»
13. Наказ Міністерства освіти і науки України від 28.12.2006 №864 «Про
планування діяльності та ведення документації соціальних педагогів, соціальних
педагогів по роботі з дітьми-інвалідами системи Міністерства освіти і науки
України».
14. Наказ Міністерства освіти і науки України від 13.03.2007р. №1/9-141 «Про
присвоєння педагогічних звань працівникам психологічної служби системи
освіти».
15. Наказ Міністерства освіти та науки України від № 06.10.2010 №930 «Про
затвердження Типового положення про атестацію педагогічних працівників» зі
змінами.
16. Наказ Міністерства освіти і науки України від 08.08.2017 № 1127 "Про
затвердження плану заходів Міністерства освіти і науки України щодо розвитку
психологічної служби системи освіти України на період до 2020 року"
17. Наказ Міністерства освіти і науки України від 22.05.2018р. №509 «Про
затвердження Положення про психологічну службу системи освіти України».
18. Наказ Міністерства освіти і науки України від 08.06.2018 №609 "Пpo
затвердження Примірного положення про команду психолого-педагогічного
супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної
середньої та дошкільної освіти"
19. Наказ Міністерства освіти і науки України від 02.10.2018 «Методичні
рекомендації щодо виявлення, реагування на випадки домашнього насильства»
20. Наказ Міністерства освіти і науки України від 02.08.2019 №1052 «Про
проведення Всеукраїнського конкурсу авторських програм практичних
психологів та соціальних педагогів «Нові технології у новій школі» у номінації
«Корекційно-розвиткові програми»
21. Лист Міністерства освіти і науки України від 20.01.2011р. №1/9-34 «Про
атестацію працівників психологічної служби системи освіти».
22. Лист Міністерства освіти і науки України від 04.07.2012 №1/9-488 “Щодо
організації та проведення "Години психолога" у загальноосвітніх навчальних
закладах”
23. Лист Міністерства освіти і науки України від 02.01.2013 № 1/9-1 ''Про
визначення завдань працівників психологічної служби системи освіти в умовах
інклюзивного навчання''
24. Лист Міністерства освіти і науки України від 06.06.13 № 1/9-413 ''Про
впровадження факультативних курсів працівниками психологічної служби
системи освіти''
25. Лист Міністерства освіти і науки України від 20.03.2014 р. № 1/9-165 «Про
деякі питання атестації соціальних педагогів»
26. Лист Міністерства освіти і науки від 28.10.2014 №01/09-557 "Методичні
рекомендації щодо взаємодії педагогічних працівників у навчальних закладах та
взаємодії з іншими органами і службами щодо захисту дітей"
27. Лист Міністерства освіти і науки України від 07.08.2015 р. № 2/3-14-1572-
15 «Щодо профілактики учинення дітьми навмисних самоушкоджень»
28. Лист Міністерства освіти і науки України від 30.08.2016 № 1/9-451 «Щодо
забезпечення навчальних закладів посадами практичних психологів та соціальних
педагогів»
29. Лист Міністерства освіти і науки України від 12.11.2018 №1/9-690 «Про
перелік навчальної літератури, рекомендованої МОН України для використання у
закладах освіти»
30. Листа Міністерства освіти і науки України від 26.06.2019 № 1/9-409
«Методичні рекомендації щодо організації інклюзивного навчання в закладах
освіти у 2019/2020 навчальному році»
31. Лист Міністерства освіти і науки України від 27.06.2019 №1/9- 414 «Деякі
питання щодо створення у 2019/2020 н.р. безпечного освітнього середовища,
формування в дітей та учнівської молоді ціннісних життєвих навичок».
32. Лист Міністерства освіти і науки України від 18.07.2019 № 1/9-462 «Про
пріоритетні напрями роботи психологічної службі у системі освіти на 2019-2020
навчальний рік»
33. Лист Міністерства освіти і науки України від 24.07.2019 №1/9-477 «Про
типову документацію працівників психологічної служби у системі освіти»
34. Постанова Кабінету Міністрів України від 08.12.2006р. №1686-р «Про
затвердження Державної типової програми реабілітації інвалідів».
35. Постанова Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 779 «Про
організацію інклюзивного навчання в закладах позашкільної освіти»
36. Постанова Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 800 «Деякі питання
підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників»
37. Наказ департаменту освіти і науки від 26.04.2013 р. № 306 «Про
затвердження у загальноосвітніх навчальних закладах факультативного курсу
«Захисти себе від ВІЛ»
38. Наказ Департаменту освіти і науки Донецької облдержадміністрації від
11.10.2016 № 402 «Про посилення роботи щодо попередження суіцідальної
поведінки дітей та підлітків»
39. Лист департаменту освіти і науки від 01.04.2014 №01/03-48 «Про деякі
питання атестації соціальних педагогів»
40. Лист департаменту освіти і науки від 27.03.2015 №01/03-22 «Про
вдосконалення роботи щодо запобігання самогубства серед учнів»
41. Лист Донецького обласного навчально-методичного центру
психологічної служби системи освіти від 29.10.2018 р. щодо орієнтовного
розподілу робочого часу за основними видами діяльності
42. Лист Донецького обласного навчально-методичного центру психологічної
служби системи освіти від 28.11.2018 №01/03-293 щодо переліку діагностичних
методик, дозволених для використання в закладах освіти
43. Лист Донецького обласного навчально-методичного центру психологічної
служби системи освіти від 14.11.2018 №01/03-283 щодо переліку навчальної
літератури рекомендованої для використання у закладах освіти
44. Лист Донецького обласного навчально-методичного центру психологічної
служби системи освіти від 20.05.2019 №01/03-94 щодо ведення відповідної
документації керівниками (методистами та фахівцями центрів ПП та СР)
психологічної служби міста/ району/ ОТГ області
45. Лист Донецького обласного навчально-методичного центру психологічної
служби системи освіти від 12.08.2019 №01/03-143 «Форма річного плану роботи
практичного психолога та соціального педагога на 2019-2020 н.р.»
46. Лист Донецького обласного навчально-методичного центру психологічної
служби системи освіти вiд 13.08.2019 №01/03-144 «Про використання у роботі
типової документації практичного психолога та соціального педагога закладу»
47. Лист Донецького обласного навчально-методичного центру психологічної
служби системи освіти від 19.08.2019 №01/03-149 «Про пріоритетні напрямки
роботи психологічної служби у системі освіти Донецької області на 2019-2020
навчальний рік (методичні рекомендації)»
48. Лист Донецького обласного навчально-методичного центру психологічної
служби системи освіти від 08.11.19 №01/08-198 «Щодо посилення та активізації
заходів з профілактики суїцидальної поведінки»

 

 

 

КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ: